Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.

Визначні дати

Лічильники

Яндекс.Метрика

Закон України про бібліотеки і бібліотечну справу

Про бібліотеки і бібліотечну справу

ЗАКОН України від 27.01.1995 р.

№ 32/35-ВР (зі змінами та доповненнями)

      

Цей Закон визначає статус бі­бліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бі­бліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, за­лучення до цінностей національ­ної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліо­теках.

 

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вжи­ваються в такому значенні:

  • бібліотека — Інформацій­ний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд до­кументів і надає їх у тимчасове користування фізичним та юри­дичним особам;
  • бібліотечні ресурси — упо­рядковані фонди документів на різних носіях інформації, довідково-пошуковий апарат, матеріально-технічні засоби опрацювання, зберігання і пере­дачі інформації;
  • бібліотечна система Украї­ни — розгалужена мережа бі­бліотек різних видів, пов'язаних
    взаємодією і взаємо використа
    нням бібліотечних ресурсів;
  • бібліотечна справа — га­лузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фон­дів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготов­ку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення роз­витку бібліотек;
  • бібліотечний фонд — упо­рядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці;
  • документ — матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення ін­формації, зафіксованої на папе­рі, магнітній, кіно -, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;

депонування — форма збирання І розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;

  • інформаційні ресурси — су­купність документів у інформа­ційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо);
  • користувач бібліотеки — фі­зична чи юридична особа, яка звертається до послуг бібліотеки;

міжбібліотечний абоне­мент — форма бібліотечного обслуговування, заснована на взаємному використанні біблі­отечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек;

• централізована бібліотечна система — об'єднання бібліотек у єдине структурно-цілісне утво­рення, куди входить центральна бібліотека.

Стаття 2. Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу

Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу базується на Конституції України і складається з Основ законодав­ства України про культуру, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких на­дана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про бібліотеки і бібліотеч­ну справу, то застосовуються прави­ла міжнародного договору.

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюєть­ся на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпоряд­кування й організацію бібліотеч­ної справи.

Розділ ІІ

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

 

Стаття 4. Державна політи­ка в галузі бібліотечної справи

Основою державної політи­ки в галузі бібліотечної справи є реалізація прав громадян на бі­бліотечне обслуговування, забез­печення загальної доступності до інформації та культурних ціннос­тей, що збираються, зберігаються та надаються в тимчасове корис­тування бібліотеками.

Держава:

- підтримує бібліотечну справу та її розвиток шляхом га­рантованого фінансування бібліо­тек, пільгової податкової, кре­дитної та цінової політики;

- фінансує створення інфор­маційних мереж і телекомуніка­ційних систем для інформацій­ного обміну, входження у світові глобальні комп'ютерні мережі, об'єднання та забезпечення до­ступності розподілених бібліо­течних ресурсів;

- стимулює взаємовикористання бібліотечних ресурсів через систему міжбібліотечно­го абонемента, зведених ката­логів, депозитаріїв, обмінних бібліотечних фондів, інтеграцію бібліотек України у світовий Ін­формаційний простір;

-    координує діяльність бі­бліотек усіх форм власності, ре­гулює діяльність бібліотек, що є вдержавній і комунальній влас­ності, на основі кооперації;

-    забезпечує розвиток бібліо­течного обслуговування соціальне незахищених верств населення;

-    розробляє програми розвит­ку бібліотечної справи та забез­печує їх цільове фінансування;

-    створює умови для між­народного співробітництва бі­бліотек.

 

Розділ ІІІ

БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

 

Стаття 5. Основи організа­ції та функціонування бібліо­течної системи України

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперо­ваного комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних ресур­сів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

Стаття 6. Види бібліотек

За значенням бібліотеки поді­ляються на:

всеукраїнські загальнодер­жавного значення (національні, державні);

республіканські (Автономної Республіки Крим);

обласні;

міські;

районні;

селищні;

сільські.

За змістом бібліотечних фон­дів бібліотеки є:

універсальні;

галузеві;

міжгалузеві.

За призначенням бібліотеки поділяються на:

публічні (загальнодоступні);

спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій);

спеціалізовані (для дітей, юна­цтва, осіб з фізичними вадами).

Публічні, спеціальні та спе­ціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.

Стаття 7. Національна бі­бліотека України

Національна бібліотека Укра­їни           провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що виконує функцію методичного та коорди­наційного центру з питань бібліо­текознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та реа­лізує її.

 Національна бібліотека Украї­ни володіє потужним фондом віт­чизняних і найважливіших науко­во значущих зарубіжних докумен­тів і задовольняє найрізноманіт­ніші потреби суспільства, сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітни­цтво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів.

 Бібліотечний фонд націо­нальної бібліотеки України є національним культурним над­банням Українського народу, невід'ємною складовою части­ною культурної спадщини та пе­ребуває під охороною держави.

 Загальнодержавне спряму­вання діяльності національної бібліотеки України забезпечу­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Національна бібліотека Укра­їни має право на одержання обов'язкового безоплатного примір­ника документів згідно із законом.

 Статус національної надаєть­ся державній бібліотеці згідно із законодавством.

Стаття 8. Державна бібліотека

Державна бібліотека — бібліо­тека загальнодержавного значення, що здійснює бібліотечне, бібліографічне, інформаційне обслуговування користувачів і виконує функцію всеукраїнсько­го науково-дослідного, методич­ного та організаційного центру бібліотек відповідної галузі або категорій користувачів.

Державна бібліотека може бути універсальною, спеціаль­ною, спеціалізованою.

Державна бібліотека має пра­во на одержання обов'язкового безоплатного примірника доку­ментів згідно із законом.

Стаття 9. Центральні бібліотеки

 Центральні бібліотеки — го­ловні бібліотеки регіонів, які зобов'язані формувати, зберіга­ти та надавати в користування найбільш повне зібрання доку­ментів у межах своєї території, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів і надавати методичну допомогу бібліотекам різних видів відпо­відних територій.

 Органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня повинні забезпечувати пріо­ритетне додаткове бюджетне фі­нансування центральних бібліо­тек відповідно до обсягів їх ді­яльності.

 Центральні бібліотеки беруть участь у розробленні та реалізації державних і регіональних про­грам у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, створенні інформаційних мереж на основі єдиних стандар­тів обробки документів І обміну даних.

Стаття 10. Організація взаємодії бібліотек

 Для більш повного задоволен­ня потреб користувачів бібліотек в інформації, раціонального ви­користання бібліотечних ресур­сів органи державної влади та ор­гани місцевого самоврядування стимулюють взаємодію бібліотек і створюють умови для розвитку міжбібліотечного абонемента, зведених каталогів автоматизо­ваних баз даних, депозитаріїв.

 Забезпечення взаємодії бібліо­тек різних видів покладається на центральні бібліотеки відповід­них територій, якими є:

на загальнодержавному рів­ні — національні та державні бі­бліотеки;

в Автономній Республіці Крим — Республіканська універ­сальна наукова бібліотека імені І.Франка;

  • на обласному рівні — обласні універсальні наукові бібліотеки;
  • на міському рівні — міські публічні бібліотеки або централь­ні бібліотеки міської централізо­ваної бібліотечної системи;

на районному рівні - ра­йонні бібліотеки або центральні бібліотеки районної централізованої бібліотечної системи.

Стаття 11. Взаємодія бібліо­тек України з підприємствами, установами та організаціями

 Бібліотеки України є скла­довою частиною Інформаційної системи держави.

З метою забезпечення раці­онального використання біблі­отечних ресурсів як складової частини інформаційних ресурсів держави бібліотеки взаємодіють з підприємствами, установами та організаціями, які мають бази да­них та діяльність яких пов'язана зі створенням, збиранням, оброб­кою, накопиченням та збережен­ням інформації.

 Взаємодія бібліотек з підприєм­ствами, установами та організаці­ями може здійснюватися в рамках державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм розвитку бібліотечної справи, а та­кож на основі укладених угод.

Розділ IV

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІ­ДАЦІЇ БІБЛІОТЕК

 

Стаття 12. Створення бібліотек

 Бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурноосвітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соці­альними нормативами, встанов­леними відповідними органами державної влади.

 Бібліотеки можуть створюва­тися на основі усіх форм влас­ності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого само­врядування, самоврядні органі­зації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом.

 Бібліотека може не мати ста­тусу юридичної особи та перебу­вати у складі підприємства, уста­нови або організації.

 Бібліотека, що входить до складу централізованої бібліо­течної системи, може мати ста­тус юридичної особи.

 Бібліотека діє на основі ста­туту (положення), що затвер­джується її засновником (заснов­никами). У статуті (положенні) бібліотеки визначаються її ста­тус, форма власності, джерела фінансування, вид і профіль ді­яльності.

Стаття 13. Реєстрація бібліотек

Реєстрація бібліотек неза­лежно від форм власності прово­диться за місцем їх знаходження органами місцевого самовряду­вання у порядку, встановленому законодавством.

Бібліотека набуває статусу юридичної особи з дня її реє­страції.

Свідоцтво про реєстрацію бі­бліотеки є підставою для відкрит­тя рахунків в установах банків.

Бібліотеки, що не є юридич­ними особами, реєстрації не під­лягають.

У разі зміни форми власності або назви бібліотеки ЇЇ перере­єстрація здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відмова в реєстрації бібліотеки може бути оскаржена до суду в по­рядку, встановленому законом.

Стаття 14. Реорганізація та приватизація бібліотек

Реорганізація бібліотек здій­снюється відповідно до законо­давства України.

Бібліотеки, що є юридични­ми особами, не підлягають при­ватизації.

У разі приватизації будівель, споруд, приміщень, в яких розмі­щені бібліотеки, що є у держав­ній або комунальній власності, та відмови нового власника надава­ти в користування займані бібліо­теками будівлі, споруди, при­міщення органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, споруд, приміщень, за­безпечують бібліотеки будівля­ми, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упоряд­кованими приміщеннями, що відповідають умовам обслугову­вання користувачів бібліотек і зберігання бібліотечних фондів.

У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої перебуває бібліотека, одночасно із зазначеним майном можуть бути приватизовані бібліотеч­ні фонди та майно, необхідне для її діяльності, за наявності зобов'язання нового власника продовжити подальше функціо­нування бібліотеки протягом десяти років. У разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не підлягає приватизації, а рішення щодо подальшого його використання приймається від­повідно до законодавства.

Стаття 15. Ліквідація бібліотек

Бібліотеки ліквідуються за рі­шенням:

власника;

засновника - за згодою власника;

в інших випадках, передба­чених законодавством.

У разі ліквідації державних та комунальних підприємств, уста­нов, організацій, у складі яких перебувають бібліотеки, бібліо­течні фонди та майно, необхідне для діяльності бібліотеки, пере­даються до бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади та ор­ганів місцевого самоврядування. Доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, що є у дер­жавній та комунальній власності, визначається відповідними орга­нами виконавчої влади та орга­нами місцевого самоврядування за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури.

 

Розділ V

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

 

Стаття 16. Бібліотечні фонди

 Бібліотечні фонди формують­ся відповідно до значення, скла­ду користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів.

 Державний бібліотечний фонд України складається з фон­дів бібліотек, що є у державній і комунальній власності, фондів бібліотек самоврядних органі­зацій, взаємопов'язаних ско­оперованим комплектуванням, єдиним довідково-пошуковим апаратом, системою депозитар­ного зберігання, перерозподілу та взаємовикористання фондів і відображає науковий, культур­ний, інформаційний потенціал суспільства.

 Особливо цінні, рідкісні до­кументи та колекції включають­ся до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України згідно з положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 Архівні документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно із Законом Укра­їни «Про Національний архівний фонд та архівні установи».

Для документів, що внесені або підлягають внесенню до Дер­жавного реєстру національного культурного надбання України, та документів, що є унікальними документами Національного ар­хівного фонду України і зберіга­ються в бібліотеках, встановлю­ється особливий режим охорони, зберігання та використання.

 У разі, якщо бібліотека не забез­печує необхідні умови для збері­гання та використання документів, внесених до Державного реєстру національного культурного над­бання України, вони можуть бути передані іншим бібліотекам згідно з рішенням відповідних органів виконавчої влади за погодженням зі спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої вла­ди у сфері культури.

Стаття 17. Комплектування бібліотечних фондів

 Комплектування бібліотеч­них фондів здійснюється шляхом отримання обов'язкового примір­ника документів у порядку, вста­новленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання, при­дбання документів за готівко­вий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного одержання доку­ментів.

 Маловживані, але цінні в на­уковому та художньому відно­шенні документи передаються в бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених документів у бібліотеки-депозитарії визнача­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 18. Облік, зберігання та використання документів

 Облік, зберігання та вико­ристання документів, що знахо­дяться в бібліотечних фондах, здійснюються відповідно до пра­вил, затверджених спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури, та встановлених стан­дартів, технічних умов, інших нормативних документів.

 Власник (засновник) бібліо­теки зобов'язаний забезпечува­ти належні матеріально-технічні умови для зберігання та викорис­тання бібліотечних фондів.

Вилучення з бібліотечних фондів документів, у тому числі ветхих, тих, що втратили акту­альність, наукову та виробничу цінність або які мають дефект, дублетних здійснюється у по­рядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним ор­ганом виконавчої влади у сфері культури. Вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеоло­гічними чи політичними ознака­ми забороняється.

 Документи, що не входять до Державного реєстру націо­нального культурного надбання України, можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бі­бліотек іншим або реалізовані.

 

Розділ VI

ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА БІБЛІОТЕК

 

Стаття 19. Обов'язки бібліотек

 Бібліотеки своєю діяльністю забезпечують реалізацію прав громадян на бібліотечне обслу­говування, встановлених цим За­коном.

 Бібліотеки обслуговують ко­ристувачів бібліотеки згідно із правилами користування бібліо­текою, розробленими на основі типових правил, затверджених спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у сфері культури.

 Використання бібліотеками відомостей про користувачів бі­бліотеки та їх інтереси з будь-якою метою, крім наукової, без їх згоди не допускається.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, що мають у своїх фондах особливо цінні та рідкісні видання, колекції, від­несені до національного куль­турного надбання, забезпечують їх належне зберігання і несуть відповідальність за їх облік, включення до автоматизованих баз даних, а також державну ре­єстрацію.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилуча­ти та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних ви­дань, унікальних документальних пам'яток, крім випадків, передба­чених законодавством.

 Бібліотеки зобов'язані звіту­вати про свою діяльність перед своїми засновниками та громад­ськістю.

 Бібліотеки, незалежно від форм власності та підпорядку­вання, зобов'язані виконувати відповідні норми та правила, встановлені в галузі бібліотечної справи.

Стаття 20. Права бібліотек

Бібліотеки в порядку, перед­баченому їх статутами (положен­нями), мають право самостійно:

• визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;

здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, ра­хунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;

визначати джерела комплек­тування своїх фондів;

  • встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;
  • визначати при наданні ко­ристувачам бібліотеки докумен­тів розмір коштів, що переда­ються бібліотеці як забезпечення виконання зобов'язань щодо по­вернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передба­чених правилами користування бібліотеками;
  • визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотек, у тому числі пені за порушення термінів користування документами;
  • визначати умови викорис­тання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними
    та фізичними особами;
  • вилучати та реалізовувати документи зі своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;
  • здійснювати у встановле­ному порядку співробітництво з бібліотеками та іншими уста­новами й організаціями інозем­них держав, вести міжнародний документообмін, бути членом міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм роз­витку бібліотечної справи;
  • здійснювати іншу діяль­ність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не супе­речить законам.

 Бібліотека має право на за­хист створених нею баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності бібліотеки згідно із за­конодавством.

 

 

Розділ VII

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗА­ЦІЙ НА БІБЛІОТЕЧНЕ ОБ­СЛУГОВУВАННЯ

 

Стаття 21. Права громадян,

підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування Громадяни України неза­лежно від статі, віку, націо­нальності, освіти, соціального походження, політичних та ре­лігійних переконань, місця про­живання мають право на бібліо­течне обслуговування, яке може бути у формі:

абонемента (у тому числі міжбібліотечного);

системи читальних залів;

дистанційного обслугову­вання засобами телекомунікації;

  • бібліотечних пунктів;
  • пересувних бібліотек.

 Громадяни України, підпри­ємства, установи та організації мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх по­треб.

 Права громадян України, під­приємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманіт­ністю їх видів, безкоштовністю основних бібліотечних послуг.

 Іноземці та особи без грома­дянства, що перебувають в Укра­їні на законних підставах, корис­туються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.

Стаття 22. Права користувачів бібліотеки

 Доступ до документів та на­дання бібліотечних послуг корис­тувачам бібліотек здійснюються з додержанням вимог щодо за­безпечення охорони державної таємниці, забезпечення зберіган­ня фондів бібліотек, а також від­повідно до статутів (положень) бібліотек, правил користування бібліотеками.

 Користувачі бібліотек мають право:

безоплатно користуватися інформацією про склад бібліо­течних фондів через довідково-пошуковий апарат (крім комер­ційних баз даних);

безоплатно отримувати кон­сультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;

безоплатно отримувати у тимчасове користування доку­менти із фондів бібліотеки, крім
документів, придбаних за кошти, одержані від господарської ді­яльності бібліотеки;

  • одержувати документи або їх копії по міжбібліотечному або­нементу;
  • одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв'язку;
  • користуватися іншими вида­ми послуг, у тому числі на плат­ній основі;
  • брати участь у роботі біблі­отечних рад.

 Користувачі бібліотек з ва­дами зору мають право на одер­жання документів на спеціальних носіях Інформації через мережу спеціалізованих та інших загаль­нодоступних бібліотек.

Користувачі бібліотек дитячо­го та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування у загальнодоступних та спеціалізо­ваних бібліотеках.

Стаття 23. Обов'язки користувачів бібліотек

Користувачі бібліотек зобов'язані:

  • дотримуватися правил ко­ристування бібліотеками;
  • замінювати втрачені (по­шкоджені) документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними
    або відшкодовувати їх ринкову вартість у розмірах, встановле­них правилами користування бі­бліотекою.

 

Розділ VIII

УПРАВЛІННЯ БІБЛІО­ТЕЧНОЮ СПРАВОЮ

 

Стаття 24. Державне управ­ління бібліотечною справою

 Загальне методичне керівни­цтво бібліотеками та координа­цію їх роботи здійснює спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури:

- формує єдину державну політику щодо бібліотечної спра­ви в Україні;

- розробляє та реалізує дер­жавні програми в межах своєї компетенції та програми розвит­ку бібліотечної справи;

- сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотечних фондів;

- здійснює координацію ро­біт щодо об'єднання бібліотек в єдину бібліотечно-інформаційну систему;

- організує підготовку та перепідготовку бібліотечних ка­дрів, підвищення їх кваліфікації;

- здійснює контроль за ді­яльністю бібліотек, що є у дер­жавній і комунальній власності,
збереженням ними бібліотечного фонду України;

- сприяє науковим дослі­дженням, методичному забезпе­ченню бібліотечної справи;

- організує розробку держав­них бібліотечних стандартів, ін­струкцій, положень, інших нор­мативних документів;

- може заохочувати праців­ників бібліотечних закладів згід­но із законом.

 Міністерства та інші централь­ні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, здійснюють керів­ництво підвідомчими їм бібліо­теками.

 Міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд­куванні бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бі­бліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною систе­мою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 25. Участь громад­ськості у бібліотечній справі

Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь у фі­нансуванні програм розвитку бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізуєть­ся шляхом створення читацьких та наглядових рад бібліотек, бла­годійних організацій, розвитку спонсорства, меценатства, інших форм благодійництва.

 

Розділ IX

ФІНАНСУВАННЯ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МАЙНОВІ

ПРАВА БІБЛІОТЕК

 

Стаття 26. Фінансування бібліотек

 Основними джерелами фі­нансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, за­снованих на інших формах власності, — кошти засновників.

 За рахунок коштів держав­ного та місцевих бюджетів здій­снюються фінансування розроб­ки і реалізації програм розвитку бібліотечної справи, будівництво та реконструкція бібліотечних будівель, споруд, приміщень, розвитку дистанційного обслуго­вування засобами телекомунікацій, інших форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами.

 Суми витрат на поповнення бібліотечних фондів у Державно­му бюджеті України та місцевих бюджетах виділяються окремим рядком.

 Додаткове фінансування бі­бліотек може здійснюватися за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі Іноземних, за рахунок коштів, одержаних бібліотеками від гос­подарської діяльності, надання бібліотеками платних послуг, пожертвувань та інших джерел, не заборонених законодавством. Розмір коштів, що надходять з додаткових джерел фінансуван­ня, не підлягає обмеженню, ці кошти не можуть бути вилучені на кінець бюджетного року, не враховуються при визначенні об­сягів бюджетного фінансування на наступний рік І повинні ви­користовуватися виключно на здійснення статутної діяльності бібліотеки (придбання літерату­ри, технічних засобів тощо).

 Фінансування приватних бі­бліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших дже­рел, не заборонених законодав­ством.

Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення бібліотек

 Забезпечення бібліотек будів­лями, спорудами, приміщення­ми, збудованими за спеціальни­ми проектами, або іншими упо­рядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуго­вування користувачів бібліотек, зберігання бібліотечних фондів, відповідними засобами механі­зації та автоматизації бібліотеч­них процесів, розмножувальною технікою, іншим обладнанням та транспортом здійснюється їх власником (засновником).

 Забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцін­ного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів.

Стаття 28. Майнові права бібліотек

 Держава гарантує захист май­нових прав бібліотек усіх форм власності.

 Земельні ділянки, на яких роз­ташовані бібліотеки, що є у дер­жавній І комунальній власності, передаються їм у безстрокове користування відповідно до зе­мельного законодавства.

 Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнан­ня та інше майно, що є держав­ною або комунальною власністю та передане засновником бібліо­текам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.

 Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріп­лені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалеж­но від місця їх знаходження.

Стаття 29. Господарська діяльність бібліотек

 Бібліотеки здійснюють госпо­дарську діяльність відповідно до законодавства та їх статутів (по­ложень).

 Бібліотеки мають право само­стійно розпоряджатися відповід­но до законодавства доходами від господарської діяльності, у тому числі від надання платних послуг, і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

 Бібліотеки, що безкоштовно надають основні бібліотечні по­слуги, в порядку, передбаченому законом, звільняються від опо­даткування доходів, отриманих від надання платних послуг.

 

Розділ X

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ БІБЛІОТЕК

 

Стаття 30. Соціальні гаран­тії працівників бібліотек

 На працівників бібліотек, неза­лежно від форм власності та ста­тусу бібліотеки, поширюються га­рантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

 Працівникам бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і прожива­ють у них, держава відповідно до законодавства забезпечує без­оплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

 Працівникам бібліотек мо­жуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затверджено­го фонду оплати праці працівни­ків бібліотек.

 Підприємства, установи та ор­ганізації за рахунок власних ко­штів можуть у колективних дого­ворах встановлювати працівни­кам бібліотек додаткові пільги.

 Працівники бібліотек мають право на доплату за вислугу ро­ків у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

Розділ XI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ

 

Стаття 31. Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи

Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи здій­снюється на основі міжнародних договорів України, Основ за­конодавства України про куль­туру, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

 

Розділ XII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БІБЛІОТЕЧНУ СПРАВУ

 

Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про бібліотечну справу

Особи, винні в порушенні законодавства про бібліотечну справу, несуть відповідальність згідно із законом.

 

Розділ XIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чиннос­ті з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони ді­ють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня на­брання чинності цим Законом:

-    підготувати та подати до Верховної Ради України пропо­зиції про внесення змін до зако­нів України, що випливають із цього Закону;

-    розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

-    забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997р., №21, ст.156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 10, ст. 37, № 18, ст. 95, № 33, ст.224; 1999р., №35, ст.302, №38, ст. 340, № 39, ст. 357; зі змінами, внесеними Законом України від 17 лютого 2000 року № 1460-ПІ, доповнити підпунктом 5.1.23 та­кого змісту:

«5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізич­ним і юридичним особам».