Визначні дати

Лічильники

Яндекс.Метрика
Понеділок, 10 грудня 2012 21:20

Зі спогадів Т. Гулько Садиба заможного селянина

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

План і перспективу садиби селянина нашого села Михалка я намалював з пам'яті, коли там бував в ранньому дитинстві (перші враження)і, будучи

вже підлітком, коли в мене появилась цікавість до господарства, господарювання і техніки.

Вважаю, що -молодим сучасним господарям, цікаво було би ознайомитись з досвідом господарювання наших предків, які ввібрали в себе надбання багатьох попередніх поколінь, характерні для Українського Поділля.

Намалювавши зараз план садиби, я помітив, наскільки там все було розміщене раціонально: хата на дві родини (із знаменитою глибочекною криницею); конюшня і хлів; зерносклад (тоді називався «магазин»); майданчик для кормів і гною; технічна база: манеж, в якому установлений кірат (кінний привод) і гараж-майстерня, в якій були молотарки, січкарні та сільськогосподарський реманент. Була там майстерня. Чи були в господарстві хлібозбиральні машини, не знаю, але думаю були: жатки і косарки.

В господарстві було кілька пар добрих коней.

За господарством був великий добре доглянутий сад, мимо якого проходила виїзна дорога в бік поля.

Скільки було в господаря землі, не знаю, але думаю, десятин двадцять. Склад
родини теж не знаю, здається, у них було два здорових трудолюбивих сини.                           

Після розкуркулення і висилки родини у 1930-х роках господарство перейшло до організованого тоді колгоспу, в ньому була розміщена контора правління колгоспу.

Моя мама після пожежі, коли сільські злодії спалили нашу клуню з хлібом, поступила з трьома синами - Авксентієм, Михайлом і мною - до колгоспу, де працювала в ланці. То був єдиний вихід з становища, яке склалось після пожежі. Авксень працював рахівником колгоспу, Михайло навчався в відкритій в селі семирічці, закінчив її у першому випуску. Я пішов до школи у1932 році, яку закінчив у 1939 році.

З часом життя села і колгоспу стабілізувалось, центр колгоспу був перенесений в інше місце (до речі, на господарство теж розкуркуленого хазяїна) і садиба «Михалка» стала використовуватись за іншим призначенням.

Про це уже знають люди середнього покоління.

Читати 1162 разів Останнє редагування Середа, 19 листопада 2014 16:01