Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.

Визначні дати

Лічильники

Яндекс.Метрика
Понеділок, 10 грудня 2012 21:20

Зі спогадів Т. Гулько Садиба заможного селянина

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

План і перспективу садиби селянина нашого села Михалка я намалював з пам'яті, коли там бував в ранньому дитинстві (перші враження)і, будучи

вже підлітком, коли в мене появилась цікавість до господарства, господарювання і техніки.

Вважаю, що -молодим сучасним господарям, цікаво було би ознайомитись з досвідом господарювання наших предків, які ввібрали в себе надбання багатьох попередніх поколінь, характерні для Українського Поділля.

Намалювавши зараз план садиби, я помітив, наскільки там все було розміщене раціонально: хата на дві родини (із знаменитою глибочекною криницею); конюшня і хлів; зерносклад (тоді називався «магазин»); майданчик для кормів і гною; технічна база: манеж, в якому установлений кірат (кінний привод) і гараж-майстерня, в якій були молотарки, січкарні та сільськогосподарський реманент. Була там майстерня. Чи були в господарстві хлібозбиральні машини, не знаю, але думаю були: жатки і косарки.

В господарстві було кілька пар добрих коней.

За господарством був великий добре доглянутий сад, мимо якого проходила виїзна дорога в бік поля.

Скільки було в господаря землі, не знаю, але думаю, десятин двадцять. Склад
родини теж не знаю, здається, у них було два здорових трудолюбивих сини.                           

Після розкуркулення і висилки родини у 1930-х роках господарство перейшло до організованого тоді колгоспу, в ньому була розміщена контора правління колгоспу.

Моя мама після пожежі, коли сільські злодії спалили нашу клуню з хлібом, поступила з трьома синами - Авксентієм, Михайлом і мною - до колгоспу, де працювала в ланці. То був єдиний вихід з становища, яке склалось після пожежі. Авксень працював рахівником колгоспу, Михайло навчався в відкритій в селі семирічці, закінчив її у першому випуску. Я пішов до школи у1932 році, яку закінчив у 1939 році.

З часом життя села і колгоспу стабілізувалось, центр колгоспу був перенесений в інше місце (до речі, на господарство теж розкуркуленого хазяїна) і садиба «Михалка» стала використовуватись за іншим призначенням.

Про це уже знають люди середнього покоління.

Читати 1172 разів Останнє редагування Середа, 19 листопада 2014 16:01